Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Peskov V$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Shustin E. G. Plasma Processing Reactor on a Base of Beam Plasma Discharge for Producing and Processing Nanomaterials [Електронний ресурс] / E. G. Shustin, N. V. Isaev, I. L. Klykov, V. V. Peskov // Proceedings of the International Conference Nanomaterials: Applications and Properties. - 2012. - Vol. 1, no. 4. - С. 04PITSE08-04PITSE08. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/princon_2012_1_4_43
| 2. |
Franchuk M. V. Ecological segregation of thrushes of genus Turdus in terms of Volyn Polissia [Електронний ресурс] / M. V. Franchuk, V. M. Peskov, M. O. Tarasenko // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 1. - С. 89-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_1_10 Проведено дослідження екологічної сегрегації п'яти видів дроздів (Turdus pilaris, T. merula, T. iliacus, T. philomelos, T. viscivorus) в умовах Волинського Полісся. За переважною більшістю екологічних характеристик найбільш подібними виявилися дрозди співочий і чорний. (DE = 38,36). Вони мають подібні біотопічні преференції, тому що віддають перевагу лісовим біотопам та узліссю, гніздяться практично на одній висоті (1,58 - 2,00 м відповідно), мають схожі кормові раціони. Це дає підстави вважати, що екологічна сегрегація співочого і чорного дроздів у лісових екосистемах Західного Полісся мінімальна. Водночас вони уникають високої екологічної конкуренції завдяки різному співвідношенню за чисельністю у складі угруповань дроздів на тих чи інших територіях [12, 35], структурою гніздових стацій [35]. Чикотень найчастіше поселяється поблизу відкритих біотопів лук і на узліссі, розміщує гнізда на переважаючій породі в межах біотопу. Кормові преференції пов'язані насамперед зі складом корму, левову частку якої добувають за межами лісових біотопів. Дрізд-омелюх віддає перевагу середньовіковим сосновим масивам без підліску (73 % від усіх біотопів) із бідною підстилкою, що зумовило відмінну від усіх представлених видів дроздів специфіку використання кормів і стратегії їх добування. Встановлено, що серед п'яти досліджених видів дроздів найбільший рівень екологічної спеціалізації та, відповідно, сегрегації мають дрізд білобровий і дріздомелюх.
| 3. |
Peskov V. M. Age and sexual variation of morphometric traits in Darevskia lindholmi, Szczerbak, 1962 (Sauria, Lacertidae, Darevskia) [Електронний ресурс] / V. M. Peskov, I. O. Syniavska // Збірник праць Зоологічного музею. - 2016. - № 47. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpzm_2016_47_3
| 4. |
Peskov V. N. Sex Differences and Sex Identification in the Small-Scaled Scorpionfish, Scorpaena Porcus (Scorpaenidae, Scorpaeniformes) [Електронний ресурс] / V. N. Peskov, L. G. Manilo // Вестник зоологии. - 2016. - Т. 50, № 4. - С. 355-362. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vzl_2016_50_4_7 Вивчено статеві відмінності і можливість визначення статі у S. porcus за морфологічними ознаками в популяції, що населяє прибережні води Чорного моря біля Південного узбережжя Криму. Виявлено статеві відмінності за лінійними розмірами (самиці більші за самців) і пропорціями тіла. Встановлено, що мінливість абсолютних і відносних значень пластичних ознак вище у самиць у порівнянні з самцями. Показано, що у 92 % особин S. porcus можна визначити стать за сукупністю морфологічних ознак з вірогідністю 99,9 - 100 %.
| 5. |
Manilo L. G. Comparative Morphometric Analysis of Small-Scaled Scorpionfish, Scorpaena porcus (Scorpaenidae, Scorpaeniformes), from the Southern Coast of the Crimea and Eastern Part of the Adriatic Sea [Електронний ресурс] / L. G. Manilo, V. M. Peskov // Вестник зоологии. - 2016. - Т. 50, № 6. - С. 533–538. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vzl_2016_50_6_9 Порівняльний аналіз морфометричних ознак морського йоржа з Чорного моря біля Південного узбережжя Криму та східної частини Адріатичного моря показав достовірні відмінності у самців і самок за 13 пластичними і 3 меристичними ознаками. Ці відмінності можуть бути зумовлені неоднаковими абіотичними і біотичними умовами мешкання, належать до географічної мінливості виду і свідчать про наявність в досліджених акваторіях двох різних популяцій.
| 6. |
Peskov V. N. Interrelations Between Different Forms of Group Variability of Quantitative Traits in Microtus socialis (Cricetidae, Mammalia) in the Peak Phase of Population Abundance [Електронний ресурс] / V. N. Peskov, I. A. Sinyavskaya, I. G. Emelyanov // Вестник зоологии. - 2012. - Т. 46, № 5. - С. 445–451. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vzl_2012_46_5_10 Проведено исследование величины вкладов и соотношения разных форм групповой изменчивости количественных признаков в общем морфологическом разнообразии M. socialis в фазе пика численности популяции. Показано, что изменчивость 4 экстерьерных и 11 интерьерных признаков определяется, прежде всего, возрастом животных и в меньшей степени полом и сезоном. С возрастом полевок выраженность половых различий и сезонной изменчивости увеличивается. Коррелированная изменчивость признаков практически одинакова (Rs = 0,820 - 0,98) у самцов и самок разных сезонов.
| 7. |
Peskov V. N. Growth Processes in the Postembryonic Development in Altricial Birds on the Example of Song Thrush, Turdus philomelos (Passeriformes, Turdidae): a Multivariate Approach [Електронний ресурс] / V. N. Peskov, M. V. Franchuk, N. S. Atamas’ // Вестник зоологии. - 2015. - Т. 49, № 5. - С. 459-466. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vzl_2015_49_5_13 На примере певчего дрозда, Turdus phillomelos, Brehm, 1831, проанализированы возможности изучения ростовых процессов в постэмбриональном развитии птенцовых птиц с использованием методов многомерной статистики. Показано, что изменчивость 12-ти морфометрических признаков в постэмбриогенезе T. phillomelos на 99,3 % описывается первыми двумя главными компонентами (ГК). Основной тренд изменчивости признаков (ГК1 - 95,1 %) определяется высоко согласованным, но неравномерным увеличением линейных размеров частей тела птенцов, 2 других тренда связаны с формированием его пропорций (ГК2 - 4,2 %). Выявлены фаза интенсивного роста (с 0 до 8-ми сут, относительный прирост признаков в среднем составляет 91,9 %) и фаза замедленного роста (8 - 14 сут, характерно уменьшение величины среднего относительного прироста в 5 раз, интенсивное развитие перьевого покрова). Показано, что по величине суточного прироста и характеру динамики ростовых процессов все признаки объединяются в 4 группы или ростовые плеяды (группы одинаково растущих признаков). Наиболее специфично растут тело, голова и клюв, образующие единую плеяду. Признаки крыла, ноги, третьего и четвертого пальцев, хотя и образуют 3 отдельные ростовые плеяды, различаются по характеристикам ростовых процессов значительно меньше.
|
|
|